Матеріали

Аналіз доступності й якості реабілітаційних послуг в Україні — ветерани з тяжкими ТСМ і ЧМТ Цей матеріал містить розгорнуту оцінку сучасної системи реабілітації для військових та ветеранів з тяжкими травмами спинного мозку (ТСМ) та черепно-мозковими травмами (ЧМТ). Ми розглянемо роль державних програм (НСЗУ, Мінветеранів, Мінсоцполітики), проблеми доступності та якості послуг, а також практичні шляхи для покращення ситуації. Особливу увагу приділено тому, як часовий фактор і рівень підготовки команд впливають на кінцеві результати відновлення. 1) Роль НСЗУ — покриття реабілітації Реабілітація входить до Програми медичних гарантій, і НСЗУ фінансує амбулаторні та стаціонарні послуги. Це створює базовий каркас доступу до допомоги. Однак ці пакети розраховані на короткі курси (переважно 14–21 день), тоді як відновлення після тяжких нейротравм вимагає безперервної роботи протягом місяців або років. Брак тривалого фінансування часто призводить до того, що пацієнти змушені робити довгі перерви між етапами, втрачаючи раніше досягнутий прогрес. У більшості випадків відсутність гнучких тарифів НСЗУ обмежує можливості закладів пропонувати інтенсивну терапію з потрібною частотою занять. Це особливо критично для ветеранів, де кожен день затримки у відновленні може призвести до необоротної втрати функцій. 2) Програми Мінветеранів та Мінсоцполітики Мінветеранів пропонує безкоштовну реабілітацію, психологічну підтримку, протезування та забезпечення допоміжними засобами. Мінсоцполітики впроваджує оцінку індивідуальних потреб та спрощує доступ до допоміжних засобів. Також діють окремі програми соціальної інтеграції, які передбачають допомогу у перекваліфікації та працевлаштуванні після відновлення. Втім, ці програми — радше доповнення, ніж заміна спеціалізованої медичної реабілітації. Вони часто мають бюрократичні затримки, а також обмежені бюджети, що не дозволяє охопити усіх, хто цього потребує. Координація між медичними і соціальними структурами залишається фрагментованою, що створює ризики дублювання процесів або, навпаки, провалів у наданні допомоги. 3) Доступність — географія і потужності В Україні є окремі спеціалізовані центри з високим рівнем експертизи, проте їх недостатньо. У великих містах (Київ, Львів, Дніпро) можна знайти профільні установи, але у більш віддалених регіонах пацієнтам доводиться долати сотні кілометрів для отримання якісних послуг. Така логістика не тільки ускладнює доступ, але й створює додаткове навантаження на фізичний стан пораненого. Відсутність системи міжрегіонального направлення з чіткими термінами часто призводить до того, що люди очікують своєї черги по кілька місяців. Для тяжких травм це означає втрату “золотого часу” реабілітації. 4) Якість послуг і мультидисциплінарність Ефективна реабілітація вимагає злагодженої роботи команди фахівців: невролога, фізичного терапевта, ерготерапевта, логопеда, психолога, протезиста та соціального працівника. Однак у багатьох державних закладах кадровий дефіцит не дозволяє створити повноцінні мультидисциплінарні бригади. Через це план відновлення часто є формальністю, а не інструментом, який реально коригується у процесі лікування. У приватних профільних клініках, навпаки, такий підхід є стандартом. Саме тому, за умови достатнього фінансування, вони демонструють вищі результати за коротший термін. 5) Тривалість та безперервність допомоги Після тяжких травм критично важливо не переривати процес відновлення. Кожна перерва означає втрату частини набутого результату, а в деяких випадках — повернення до попереднього, гіршого стану. Сучасна модель фінансування покриває лише обмежені курси, що змушує пацієнтів або шукати додаткові ресурси, або чекати наступної квоти. Тривала реабілітація — це не лише медичні процедури. Це комплексна робота над фізичними, когнітивними та соціальними навичками, яка повинна бути інтегрованою і безперервною. Без цього ризик інвалідизації та залежності від постійного догляду зростає в рази. Основні проблеми Недостатня кількість спеціалізованих центрів та їх нерівномірний розподіл. Тарифи НСЗУ не враховують потреби у тривалій та інтенсивній реабілітації. Нестача кваліфікованих мультидисциплінарних команд і високий рівень плинності кадрів. Складна логістика та бюрократичні бар'єри у направленнях та постачанні допоміжних засобів. Відсутність єдиної системи моніторингу результатів і стандартів оцінки ефективності лікування. Рекомендації Створити мережу регіональних хабів нейрореабілітації з сучасним обладнанням та кадровим забезпеченням. Адаптувати пакети НСЗУ під тривалі програми відновлення з урахуванням інтенсивності та складності випадку. Інвестувати у підготовку та утримання кадрів, включно зі стажуваннями у закордонних клініках. Оптимізувати логістику та доступ до допоміжних засобів через “швидкі коридори” для тяжких випадків. Впровадити національні стандарти і єдиний реєстр результатів для відстеження ефективності програм. Інтегрувати медичну і соціальну підтримку у безперервний процес з чіткою координацією між відомствами. Короткий висновок Держава має механізми підтримки, але їх недостатньо для забезпечення довготривалої інтенсивної реабілітації ветеранів з тяжкими травмами. Потрібні структурні зміни, координація з недержавним сектором і максимальне використання часу, який у реабілітації є ключовим фактором успіху. Лише комплексний підхід — від першого дня після поранення до повної соціальної інтеграції — може дати реальний шанс на повернення до активного життя. Джерела МОЗ — Актуальна інформація з реабілітації Посібник Програми медичних гарантій (2024) Мінветеранів — Лікування та реабілітація Мінсоцполітики — Новини

Це відео несе в собі зовсім різні сенси. В першу чергу це історії. Історії людей, які проходять важкий шлях відновлення. Рутинний, довгий, не завжди цікавий, але шлях до своєї мети - нормального життя. Їх історії заслуговують на те, щоб бути почутими. Також цей фільм - це маленький звіт і подяка всім, хто підтримує наші проєкти, бо ви заслуговуєте бачити куди йдуть ваші кошти. Окремо дякуємо команді Babylon`13 за якісний і професійний міні-фільм. На цьому відео: Долгов Олексій 38 років був поранений 23.07.2024 151 ОМбр пошкодження головного мозку Трофимов Назар 24 роки, був поранений 10.03.2024 3-тя бригада оперативного призначення НГУ пошкодження спинного мозку Женя Ковшик 39 років 53 ОМБр, був поранений 13 квітня 2023 року пошкодження спинного мозку Стас Охотний 34 роки, 229 окремий батальйон ТрО був поранений 16 вересня 2023 року пошкодження головного мозку

Цей рік був першим повноцінним робочим роком для нашого маленького, але потужного фонду. Ми витратили 7 316 130,33 гривень на різні напрямки роботи. Далі коротко по ним. Щорічний звіт до ДФС ви можете подивитись за цими посиланнями 1. Звіт про використання доходів неприбуткової організації 2024 2.Фінансова звітність мікропідприємства 2024 3 705 630,33 гривень на медичне обладнання та устаткування для цивільних і військових шпиталів, де лікуються наші захисники. Також для медичних рот і польових шпиталів, та індивідуальні медичні засоби адресно пораненим. 2 000 000 гривень на ортопедичну реабілітацію поранених. В рамках партнерського проєкту з NextStep Ukraine ми з вами профінансували реабілітацію 50 захисників та захисниць з різних структур Сил Оборони. 1 610 500 гривень з ваших донатів ми витратили на оплату реабілітації важких поранених з нейротравмами. В 2024 році мі підписали договір з найкращим в країні реабілітаційним центром «Модричі», де зараз проходять реабілітацію четверо наших підопічних. В 2025 році ми хочемо сфокусувати максимум зусиль саме на цьому напрямку, адже він є найбільш проблемним серед усіх напрямків реабілітації поранених. І тому саме тут найбільш потрібна допомога від волонтерів та благодійних організацій. Наша скромна команда хотіла би щиро подякувати за кожну копійку, кожен лайк, кожен репост. Якщо б не ви - всього б цього не було. Саме ви даєте можливість нашим підопічним отримати якісне і сучасне лікування, якісну і потрібну реабілітацію, так необхідний сучасний слуховий апарат і в цілому шанс на відновлення і якісне життя. Дякуємо вам! З повагою, RELY.

Друзі, є крута новина! Компанія Uber вирішила підтримати наш фонд і доєднатись до збору коштів на відновлення басейну для ветеранів. Він знаходиться у відділенні реабілітації у Київській психіатричній лікарні ім. Павлова. Басейн - це частина реабілітаційної програми для людей, які проходять лікування від психологічних і психіатричних проблем, які вони отримали під час участі у бойових діях. Підрядник - ветеранська будівельна компанія «Ветерани+», яка повністю складається з колишніх військових, що отримали травми та поранення. Зроби донат на суму від 333 грн на збір "На басейн для ветеранів" від Релай Фаундейшн та отримай знижку до 333 грн на замовлення наступної поїздки в застосунку Uber. Увага! Кожен користувач може отримати лише один промокод незалежно від кількості донатів на допоміжну банку. Знижка діє до 31 березня 2025 року по всій Україні. Донатити можна з будь якого банку. Щоб отримати промокод на знижку натисніть "отримати подарунок" після поповнення банки та скопіюйте код. Для того, щоб застосувати промокод в додатку Убер перейдіть в Профіль - Гаманець - Додати промокод https://send.monobank.ua/jar/A4niFTiPM4

Нашому фонду RELY вже трішки більше року, він вже навчився ходить і навіть робить якісь корисні справи. До цієї дати ми підготували отаку інфографіку, де наглядно видно скільки і на які напрямки ви нам задонатили. Ми дуже вдячні за те, що підтримуєте нашу ініціативу як донатами, так і інформаційно. Тільки гуртом ми зможемо побудувати щось дійсно велике і важливе. За рік існування ми зібрали майже 10млн грн. і майже їх витратили. Ми значно підсилили декілька лікарняних закладів для військових, ведемо чотирьох важкопоранених в Модричах, паралельно хлопці проходять реабілітацію в NextStep. Всього цього б не було, якби не Ви, шановна громадо. Більш детальну звітність можна подивитись у розділі "Проєкти" або у розділі "Звітність" Податкову звітність за 2024 рік ми опублікуємо трішки пізніше, як наша бухгалтерія підготує відповідні документи. Тому, як то кажуть, stay tuned!  

В квітні цього року ми завершили збір на 2 000 000 гривень на реабілітацію поранених, що приймали та продовжують приймати участь у захисті нашої держави від російської агресії. Нам би хотілось розповідати більш персоніфіковані історії, щоб ви розуміли, що за кожною цифрою в статистиці, за кожною фотографією без описа, стоїть така сама людина, як і ви. З власною історією, емоціями і переживаннями. Знайомтесь, це Микита. Воїн, ветеран, людина з інвалідністю. Далі пряма мова. "Родом я зі Стаханова, мій дім окупований з 2014 року, після окупації переїхав в Одесу, там трохи попрацював, займався громадсько-політичною діяльністю, а згодом пішов служити. Мій військовий шлях почався у 2016 році, 1 грудня 2016 року я перший раз потрапив на нуль, там була і перша побачена смерть і перші прильоти і багато всього, чому я навчився у воєнній справі. Це була служба у 54 ОМБр, з 2016 по 2019 рік я був на ротаціях на Донбасі у різних місцях, один раз був доволі близько до свого окупованого міста, у ясну погоду можна було навіть в далечині побачити 9-и поверхівки свого дому, десь там далеко але тим не меньше. У 2019 році мій контракт закінчився і я декілька разів повертався на службу з невеличкими перервами. Підписував контракт на пів роки, коли підрозділ був в зоні АТО/ООС. Служив у 54 ОМБр, один раз у 72 ОМБр. У 2021, коли закінчився один з моїх контрактів, я почав думати над тим, що треба або вже будувати професійну карʼєру і ставати офіцером, або вже залишитись у цивільному житті. Поки я думав почалось повномасштабне вторгнення і я одразу пішов у частину яка була недалеко від Одеси, так я потрапив у 35 ОБрМП і став морським піхотинцем. Я брав участь у боях за південь, згодом ми з кровʼю і потом вигнали підарів за Дніпро і звільнили значну частину Херсонщини і Миколаївщини. Тоді я знов потрапив на Донбас, і під час одного з завдань на ВОПі мені прилетіла міна прям під ноги, мої побратими мене врятували і евакуювали. Після поранення я прийшов до тями вже у реанімації у Дніпрі з ампутованою кінцівкою. Далі був довгий шлях лікування, багато підтримки близьких, коханої і друзів та багато болю."   Другий герой цього тексту - Родіон Мирошніченко. Родіон приєднався до війська у 2016 році, головним прикладом для нього став батько військовий. Хлопець служив у 95 ОДШБр, там він грав у оркестрі. Музика була одним із його головним захоплень, Родіон опанував багато інструментів самостійно. У 2020 він разом з батьком перевівся у 42-й окремий мотопіхотний батальйон, де став розвідником. Початок повномасштабної війни їх родина зустріла у Луганській області, там батько і син одразу прийняли перші бої. Під час запеклих боїв під Бахмутом Родіон отримав тяжке поранення: уламок потрапив йому в шию та зупинився у правій долі мозку. Батько, дізнавшись про поранення сина, довго шукав його по госпіталях. Лише завдяки майстерності хірургів дніпровської лікарні Мечникова Родіона вдалося врятувати. Ще тиждень він боровся за життя, перебуваючи у комі. Отямившись у Вінниці наш герой нарешті побачив близьких, але говорити він не міг. З цього моменту розпочався довгий та складний шлях відновлення воїна. На початку літа Родіон потрапив у центр реабілітації NextStep Ukraine в Ірпені та одразу вразив своєю щирістю та наполегливістю. Попри надважке поранення та порушення мовлення воїн не здався та кожного дня докладав усіх зусиль, аби покращити свої результати. Родіон є прикладом незламної волі та залізної мотивації справжнього воїна. Ми, разом з командою NextStep Ukraine пишаємось можливістю допомагати відновлюватись незламним Захисникам України!